Memo Paris Granada
Парфумована вода

Північ у садах Альгамбри - червоного палацу Гранади. Мандрівний вітер змушує думати про кохання під неспокійними струменями фонтанів, з мовчазного схвалення прикрашеного різьбленням мармуру. Я заплющюю очі і простягаю до тебе руки, потопаючи в ароматі твого парфуму. Я божеволію від пісні жасмину, я благаю квітку апельсина прийняти мене у свої обійми. Темне дерево Ваших гітар, що плачуть в місячному світлі.

Волосся циганок, які протяжно співають, таке темне... Їхні строкаті спідниці змушують моє серце прискорено битися. Почуй мій голос, що кличе тебе. Гранадо, сьогодні ввечері я буду вірний лише тобі. Твоє небо над моєю землею, ти світло моїх очей!